HoReCa в Середньовіччі

Cередньовічний соціум.

Режим і раціон харчування в середні віки.

Кухня середньовіччя.

Посуд і сервіровка.

Топ-10 середньовічних правил етикету за столом.

Середньовіччя — період історії Європи і Близького Сходу, тимчасові рамки якого починаються 476 роком (падіння Західної Римської Імперії) та закінчуються XV-XVI століттям (різні версії, різні підходи).

У народі їх ще називають "темними віками", так як їх переповнюють епідемії чуми, війни, релігійні баталії і відсутність вай-фаю. Але не можна сказати, що середньовіччя було схоже на пекло Данте. Найімовірніше, ця картина життя була звичною і рутинної для людей того часу. З легкістю можна провести паралель з сучасними заторами в годину пік, нестачею грошей на новий айфон, ажіотажем в "чорну" п'ятницю.

Складно це зіставити, але для кожного періоду часу існують свої соціальні реалії і конфлікти.

Люди XXI століття — це:

• активні користувачі гаджетів і автоматизатори оточуючих процесів;
• автори постійних гасел за екологічність і за захист природи;
• слухачі хіп-хопу і репу;
• відступаючі від інституту церкви.

Люди XIV століття — це:

• борці за виживання (чума, голод, війни);
• послідовники християнського способу життя;
• слухачі молитви;
• першовідкривачі і винахідники.

Чіткого розподілу на раціони не було. Так як прості люди на роботу прокидалися рано (5-6 ранку), вони навіть не виділяли сніданок як необхідність. Роблячи кілька ковтків води/пива/вина і взявши в рот шматок черствого хліба, мчали працювати. Обідали близько полудня, а меню бідно нагадувало повноцінний прийом їжі: те ж питво, хліб, овочева юшка.

Вечеряли теж по-різному: в залежності від роду занять, регіону, соціального прошарку, наявності фінансів вечеря могла розтянутися мало не на весь день (від 15:00 до півночі).

Чіткого порядку прийому страв теж не було. У разі застілля, заставляли стіл різними стравами: від смаженого кабана і риби до ягідних пирогів і фруктів. За бенкетом їли та пили все і багато.

Церква займала більш ніж важливе місце в житті кожного середньовічного громадянина. Вона вважала щільний сніданок проявом плотської слабкості, а рясна вечеря — аморальним вчинком. Але робила деякі послаблення для хворих, старих і дітей. Протягом дня вони могли харчуватися більш грунтовно.

Найсуворіші обмеження в розпорядку харчування накладав релігійний пост. Всі були обов'язковими до дотримання: на воді, на воді та хлібі, на воді і рибі. Якщо всі дні постів скласти докупи, виходило, що житель середньовічної Європи постив близько 120-150 днів на рік.

У середньовічному меню було все просто і зрозуміло. Намагалися інгредієнтів багато не змішувати, готували страви в печі або на відкритому вогнищі.

Основними продуктами харчування того часу були: хліб, каші і юшки, риба, домашня худоба, дичина, молоко, фрукти (яблука, сливи, груші), боби, овочі (капуста, морква, редис).

Кабанятина (свинина) була дорогим задоволенням і могли собі дозволити на свята. Яловичину рідко готували, так як забивали корів в старості, коли м'ясо ставало жорстким і не настільки смачним.

До "високої кухні" можна віднести: язики фламінго, верблюжі п'яти, м'ясо свині, відгодованої сушеними фігами і втопленої в медовому вині, молоки мурен, мізки павичів, гребені живих птахів, пироги з курячими потрохами ...

Через відсутність високих технологій і електроніки, можна вважати обладнання та інвентар середньовіччя примітивним і простим. Але для того часу це був верх винахідливості.

На такій кухні ви могли знайти:

• дерев'яні столи (зараз на їх місці потужні столи з нерж.сталі з вмонтованими плитами або холодильні/морозильні столи);
• відкриті багаття і печі (зараз на їх місці духові шафи, пароконвектомати, конвекційні печі);
• чавунні казани і важезні каструлі (зараз на їх місці гастроємності і різний інвентар з пластика/силікону/нерж.сталі;
• вішалки для копчення і сушки (зараз на їх місці стоять холодильники).

Столи нижчих станів сервірували глиняним і дерев'яним посудом, столи багатіїв -— олов'яним, срібним, золотим та скляним. Іноді тарілку заміняв великий шмат черствого хліба: в бідних будинках хлібні «тарілки» з'їдали, а в багатих — роздавали цим же бідним. Найчастіше їли із загальних тарілок, руками, і пили з загальних кубків. В середньому на 20 осіб за столом доводилося 5-6 загальних кубків з пивом або вином.

Руками в Європі простолюдини їли аж до початку XVI століття. Але іноді щастило.

• Ніж був головним (а часто і єдиним) столовим прибором. 
• Ложки використовувалися тільки для юшки і супів. 
• Виделки були рідкістю, так як цей предмет вважався ознакою манірності і вищого соціального призначення. В 1072 році в Константинополі була виготовлена перша виделка — зі срібла і золота, два зубці і коротка ручка. Прабабусею виделки була двуззубчата велика вила для протикання і перевертання шматків м'яса.

Якщо ти працював в стайні, мився в річці і мав хронічні шкірні захворювання, значить ти типовий селянин X-XI століття. Навіть для простих роботяг були правила етикету, які вони не могли ігнорувати (тут церква молодець):

1. заборонялося перед взяттям їжі із загальної тарілки засовувати пальці в вуха;
2. заборонялося за столом витирати руки об голову;
3. заборонялося за столом чесати "сороміцькі" частини тіла (область паху, ніздрі, пахви);
4. нігті повинні бути чистими і обрізаними;
5. заборонялося руками залазити глибоко в страву;
6. заборонялося пити із загального кубка з набитим ротом;
7. заборонялося колупати в зубах ножем;
8. заборонялося губи витирати скатертиною;
9. заборонялося зубами рвати м'ясо;
10. заборонялося залишати столові прибори невимитими.

КОРИСНЕ ЧИТАТИ КОРИСНО

наш блог 
наша інста 
наш фейсбук 

ACCORD GROUP карпарейшн ©️